Тепер стояло вибрати дошки для подіуму: 10 див шириною й 5 див товщиною. Дубові - самі міцні. Але й коштують вони недешево. Цілком підійде сосна. Щоб опорні дошки витримали більше навантаження, їх розмістили на відстані 70 див друг від друга. У коморі зробили дверцята на петлях. З боку й водопровідних труб наша героїня теж распрощалась. Потім Віра причепливим поглядом оглянула приміщення й побачила пожовтілу віконну раму.

Уже через годину робітники закінчували демонтаж вікна. А через дві години на його місці красувалося нове, метало пластикове. Воно володіє гарної звуку й тепло ізоляцією й смотрится акуратніше. коридору довелося виконати сходи, адже в інших приміщеннях рівень підлоги не змінився. Майстри уклали на підлогу кахель.

Хоча кріпити плитку до дерев'яної основи нелегко, професіонали відмінно впоралися із цим завданням. "Чорні й білі керамічні ромби - саме те, що потрібно, - уважає Віра. - Я не боюся контрастів". Стіни оштукатурили й покрили водовідштовхувальною емульсійною фарбою -таку поверхню можна протирати вологою тканиною або губкою. Господарка довго думала, який же відтінок найбільше буде гармоніювати із графічною підлогою.

Виявилося, що самий підходящий - червоні-червону-червоне-червона-червоний-вогненно^-червоний. Дві невеликих ділянки між навісними шафками й стільницею виклали фактурною темно-зеленою глазурованою плиткою, що нагадує кахлі. Віра хотіла, щоб меблі не були великоваговою й перевантаженою деталями. Потрібного ефекту домоглися за допомогою світло-молочної олійної фарби, який покрили шафки.

Медово-коричневу дерев'яну стільницю просочили натуральною оліфою на основі лляного масла: вона не блищить, як лак, і охороняє поверхня від вологості. Атмосфера винтажа, що панує в кухні, не забороняє використовувати побутову техніку, що вбудовується. Тому одночасно з меблевим гарнітуром господарка замовила стеклокерамическую варильну поверхню, електричну духовку, витяжку й посудомоечную машину.